Статьи и обзоры nachodki.ru

ЯК ОТО – БУТИ ШКОЛЯРЕМ

Останнє оновлення: Середа, 27 квітня 2016

Спробуймо відчути ситуацію, побувавши на місці першокласника:

Я дізнався, що стану школярем! Це значить, що в мене буде портфель, у ньому буде багато зошитів, ручок і всілякої цікавої всячини. Я буду ходити до школи і вчитися — займатися серйозною справою. Я пишаюся, адже я вже такий дорослий. Мені здається, що в школі мені буде дуже цікаво, вчителька розповідатиме багато нового, а я буду старатися одержувати п'ятірки. Тоді мама і тато будуть мною пишатися.

Першого дня я пішов до школи з радістю, хоча

й хвилювався трохи. Мама хвилювалася теж, і я зрозумів, що все серйозно. Цього дня мені багато про що довелося дізнатися: про нашу вчительку, наш клас, дітей із нашого класу, познайомитися зі своїм сусідом по парті, запам’ятати, де їдальня, а де спортзал. Тому я дуже стомився і на всі запитання дорослих: "Ну, як твій перший день у школі?" -
Відповідав про всяк випадок: "Усе добре", але насправді я ще не дуже зрозумів, добре там чи ні.

Потім, звичайно, з'ясувалося, що в цій школі не все так просто. На уроці розповідають не завжди про цікаве, а намагатися слухати, якщо нудно, дуже важко, відразу хочеться зайнятися чимось цікавішим, а коли відволікаєшся, одержуєш зауваження. Одержувати зауваження - дуже неприємно, особливо — якщо в щоденник. Неприємно ще тому, що все це несправедливо — я ж відволікаюся не тому, що я поганий, а просто мені дуже нудно! Коли ж це все закінчується і починається перерва, з'ясовується, що не можна бігати. Що робити тоді, незрозуміло, бо бігати хочеться найбільше, я ж 45 хвилин так дуже старався! Добре ще, коли потім почнеться улюблений урок - тоді хоча б цікаво і сидіти смирно не так важко, і урок минає швидко.

Нарешті свобода! Уроки закінчилися, можна бігти додому і насолодитися життям: погуляти в дворі, посидіти за комп'ютером, з Васьком зустрітися. Але мама говорить: спочатку уроки! І знову сидіти, писати, робити все те, чого я так не люблю. Якби ви знали, як іноді це не хочеться робити! Тоді я годинами не можу зосередитися, сиджу, про щось мрію. Приходить мама і сердиться на мене за те, що я нічого не зробив. Але я ж стараюся, просто нудно дуже. І що тоді в цьому хорошого — бути школярем? Якщо майже весь час нудно.

А життя ж навколо таке цікаве, а я в цій школі сиди, після школи сиди, тато ще хоче записати мене в секцію плавання, а мама — до музичної школи. А жити коли?"

За книгою Ірини МЛОДІК "Для
неідеальних батьків, або Життя на
вільну тему"

Перегляди: 593

Додати коментар


Захисний код
Оновити